Пошук

Вхід на сайт

Календар

«  Грудень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31

Наше опитування

Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 100

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0




Субота, 15.12.2018, 23:22
Вітаю Вас Гість | RSS
Лановецький відділ освіти, молоді та спорту
Головна | Реєстрація | Вхід
Районна організація профспілки працівників освіти


Доопрацьований законопроект «Про освіту» подано на розгляд парламенту

Доопрацьований законопроект «Про освіту» подано на розгляд парламентуДоопрацьований Комітетом з питань науки і освіти до повторного першого читання проект закону «Про освіту», реєстраційний № 3491-д від 04.04.2016,

внесений народними депутати України – членами Комітету Гриневич Л. М., Скрипником О.О., Литвином В.М., Кремінем Т.Д., Кириленком І.Г., 5 квітня 2016 року надано за поданням Комітету про розгляд Верховної Ради України.

З його текстом можна ознайомитись за посиланням:http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58639

 

ЦК Профспілки надано зауваження та внесено пропозиції до цього законопроекту Комітету та народним депутатам України, членам комітету, в листі від 29.03.2016 № 02-5/215 lyst_proekt_3491propozicii_ck.pdf [464,49 Kb] (cкачувань: 18) .

Незважаючи на вжиті заходи, включаючи безпосередню участь представників ЦК Профспілки в опрацюванні законопроекту у комітеті та озвучення позиції ЦК Профспілки під час засідання комітету, що викладена в зазначеному листі, в доопрацьованій редакції переважну їх частину не враховано.

Особливу стурбованість викликає неврахування зауважень про недопущення звуження державних гарантій щодо рівня оплати праці науково-педагогічних працівників, найнижчий посадовий оклад для яких передбачається у розмірі лише на 25 відсотків вище окладу педагогічного працівника за найнижчою посадою. ЦК Профспілки наголошено на необхідності встановлення найнижчого посадового окладу науково-педагогічного працівника – асистента кафедри, у 2 рази більшому від мінімального посадового окладу педагогічного працівника, що забезпечить науково-педагогічним працівникам рівень гарантій чинного закону.

Не унормовано визначення розмірів посадових окладів за кожною наступною посадою науково-педагогічного працівника та не встановлено гарантій щодо розмірів оплати праці спеціалістів закладів освіти, хоча ЦК Профспілки наполягав на введенні норми про підвищення посадових окладів науково-педагогічних працівників, а також спеціалістів закладів освіти за кожною наступною/вищою посадою чи кваліфікаційною категорією /кваліфікацією на 10%, як це передбачено для педагогічних працівників. Мінімальний розмір посадового окладу спеціаліста закладу освіти пропонується Профспілкою на рівні 2,5 мінімальних заробітних плат, що також орієнтовано на норми чинного закону.

Замість запропонованого ЦК Профспілки підвищення на 20 відсотків посадового окладу педагогічного працівника, який пройшов сертифікацію, передбачається встановлення у цьому розмірі доплати, що призведе до заниження розмірів доплат та надбавок, які визначаються від посадових окладів та ставок заробітної плати, оскільки доплати не формують нові їх розміри.

До складових робочого часу педагогічних працівників передбачається включення, крім навчальної роботи, також методичної та організаційної робіт, що загрожує запровадженню для вчителів, вихователів, викладачів, музичних керівників та інших педагогічних працівників 36 годинної чи більшої тривалості робочого тижня.

Не враховано позиції ЦК Профспілки про забезпечення педагогічних працівників сільської місцевості і селищ міського типу безоплатним користуванням житлом з опаленням і освітленням незалежно від їхнього доходу, виготовлення документів про освіту для осіб, які навчаються за державним замовленням за бюджетні кошти, матеріального забезпечення підвищення кваліфікації педагогічних працівників, забезпечення харчуванням учнів 1-4 класів, а також 5-11(12) класів з малозабезпечених сімей, прийняття рішень щодо реорганізації або ліквідації комунальних закладів освіти лише за згодою територіальної громади, а також застереження щодо неприпустимості збільшення норми навчального навантаження педагогічних і науково-педагогічних працівників на одну ставку, недопущення зменшення педагогічним і науково-педагогічним працівникам доплат та надбавок за виконання різних видів педагогічної роботи,  неприпустимість запровадження норми про прийняття на роботу педагогічних працівників за результатами конкурсного відбору тощо.

Незважаючи на наполягання спілчан щодо необхідності збереження норми про фінансування галузі освіти і обсязі 10 відсотків від ВВП, у законопроекті передбачено фінансове забезпечення у розмірі не меншому 7%.

 

НОВИНИ ПРО ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІВ

 

Міністерством освіти і науки України 04.20.2016 року опубліковано лист за №1/9-58, у якому надано роз’яснення щодо надання закладами післядипломної педагогічної освіти та вищими навчальними закладами освітніх послуг з підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Ознайомитися з листом МОНУ можна за таким посиланням:

 

http://osvita.ua/legislation/Vishya_osvita/49859/  

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-58 від 04 лютого 2016 року

Керівникам вищих навчальних закладів,
закладів післядипломної освіти

Щодо підвищення кваліфікації

На численні запити вищих навчальних закладів та закладів післядипломної освіти стосовно надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р. № 1187 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти" ліцензування освітньої діяльності з підвищення кваліфікації у сфері вищої освіти не передбачено.

Вищі навчальні заклади, заклади післядипломної освіти надають освітні послуги з підвищення кваліфікації на підставі раніше отриманих ліцензій, які є безстроковими.

Зміни у порядок провадження освітньої діяльності з підвищення кваліфікації у сфері вищої освіти, зокрема, щодо започаткування провадження такої діяльності, будуть внесені після прийняття Верховною Радою України нового Закону України "Про освіту".

Тимчасово виконуюча обов’язки Міністра       І. Р. Совсун

 

ВІДПОВІДЬ УРЯДУ

Як вам уже відомо, 30.11.2015 року у м.Києві відбулися Всеукраїнські збори голів первинних профорганізацій. За підсумками їх роботи прийнято відповідну Резолюцію, в котрій констатується, що Профспілки виступають за розбудову України на фундаменті солідарності, рівності, соціальної справедливості, згуртованості та демократії, виступають за стійке зростання, повну зайнятість, якісні робочі місця, справедливу оплату праці,

якісне громадське обслуговування,освіту та навчання, справедливе оподаткування, ефективне управління, гендерну рівність і дотримання основоположних прав, що вимагає переходу до іншої економічної моделі в Україні, проведення соціально відповідальних реформ, які повинні здійснюватися при підтримці широких верств суспільства та на основі соціального діалогу.

У Резолюції також сформульовано чіткі вимоги до Президента, Уряду, Верховної Ради України, роботодавців.

 

ЗМІНИ У ФІНАНСУВАННІ ПРОФТЕХОСВІТИ

PDF

Друк

 

1600254 лютого 2016 р. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» щодо фінансування професійно-технічної освіти», яким врегульовуються питання фінансового забезпечення у 2016 році професійно-технічної освіти з урахуванням змін до Бюджетного кодексу України, ухвалених Законом «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо фінансування професійно-технічної освіти» (законопроект за № 3831-2).

Зокрема, у Бюджетному кодексі визначено, що:

  • видатки на професійно-технічну освіту здійснюються з бюджетів міст обласного значення – обласних центрів (зміни до статті 89 Кодексу);
  • оплата поточних видатків професійно-технічних навчальних закладів в частині забезпечення видатків на здобуття повної загальної середньої освіти здійснюється за рахунок освітньої субвенції (зміни до статті 103-2 Кодексу);
  • у державному бюджеті передбачається субвенція на підтримку підготовки робітничих кадрів у професійно-технічних та інших навчальних закладах для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, міських (міст обласного значення-обласних центрів, міст Києва та Севастополя) бюджетів на оплату поточних видатків (зміни до статті 97 Кодексу, поновлена стаття 103-3 Кодексу), перерахування якої з державного бюджету місцевим бюджетам здійснюватиметься двічі на місяць, як це передбачено для освітньої та медичної субвенцій, а особливості розподілу та перерозподілу її обсягів можуть визначатися законом про державний бюджет (зміни до статті 108 Кодексу).

Як наголосила Голова Комітету ВРУ з питань науки і освіти Лілія Гриневич, реалізація вищевказаних положень дасть змогу забезпечити збереження та розвиток професійно-технічних навчальних закладів, які здійснюватимуть підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації спеціалістів і кваліфікованих робітників, професійне навчання незайнятого населення із урахуванням потреб областей.

ПЛЕНУМ ЦК ПРОФСПІЛКИ

PDF

Друк

 

160017Діяльність виборних органів організаційних ланок Профспілки в умовах фінансової та адміністративної децентралізації – основне питання роботи І пленуму Центрального комітету Профспілки працівників освіти і науки України у 2016 році, що відбувся 27 січня у Києві.

Голова Профспілки Георгій Труханов, розпочинаючи роботу заходу, відзначив, що актуальність питання, яке розглядається, продиктована змінами в суспільно-політичному житті та змінами у законодавчій базі держави. Зокрема, початком реформування адміністративно-територіального устрою держави та прийняттям антисоціальних Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911 та «Про Державний бюджет України на 2016 рік» №928, а також Законів України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» №909 та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» №914.

Члени ЦК відзначили, що затверджені в законі про Державний бюджет на 2016 рік обсяги видатків на освіту не відповідають гарантованим статтею 61 Закону «Про освіту». Освітня субвенція місцевим бюджетам затверджена у сумі 44,8 млрд. гривень, що на 1,4 млрд. гривень більше минулорічних обсягів. Видатки на освіту безпосередньо в Державному бюджеті в цілому по Україні без урахування місцевих бюджетів затверджено в сумі 77,2 млрд. гривень, що складає лише 3,4% ВВП.

Освітню субвенцію з державного бюджету розподілено між місцевими бюджетами (міськими, районними, обласними, бюджетом міста Києва) та бюджетами об'єднаних територіальних громад, що утворені відповідно до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад».

Нерозподілений обсяг освітньої субвенції складає 2024180,7 тисячі гривень, що становить більш, як 4,5 відсотка та не відповідає вимогам статті 1032 Бюджетного кодексу України.

Розмір прожиткового мінімуму значно нижчий від його фактичного. Заниженою є мінімальна заробітна плата, підвищення розміру якої передбачається двічі на рік у середньому на 12%. Відсутня норма про величину посадового окладу працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки.

Не передано видатки на підготовку робітничих кадрів у професійно-технічних навчальних закладах з державного бюджету місцевим бюджетам, які відповідно до статті 27 Державного бюджету України мав здійснити Кабінет Міністрів України до 1 січня 2016 року. Натомість, в порушення вимог Бюджетного кодексу України зобов’язано Уряд забезпечити передачу цих закладів з державної власності у комунальну, не передбачивши трансфертів у вигляді субвенції місцевим бюджетам на підготовку робітничих кадрів. Дано завдання модернізувати мережу професійно-технічних навчальних закладів з урахуванням їх укрупнення для підготовки робітничих кадрів відповідно до потреб регіону та ринку праці, вжити заходів для скорочення щорічно чисельності працівників не більше 10%. Однак заборонено їх закривати чи перепрофільовувати впродовж 2016 - 2018 років.

У ручне управління Уряду передано реалізацію положень Закону України «Про вищу освіту» у повному обсязі та деяких норм Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про дошкільну освіту», «Про охорону дитинства», зокрема тих, що стосуються розміру посадових окладів та ставок заробітної плати педагогічних і науково-педагогічних працівників, оплати праці спеціалістів закладів освіти; встановлення доплат за класне керівництво, перевірку зошитів, завідування майстернями, навчальними кабінетами; норми навчального навантаження, наповнюваності класів та груп; стипендіального забезпечення та харчування учнів професійно-технічних навчальних закладів; безкоштовного харчування учнів 1 - 4 класів тощо, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів.

Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911 внесено зміни до 30 (тридцяти) Законів України, серед яких 4 освітянські, якими звужено права учасників навчально-виховного процесу. Змінами до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про індексацію грошових доходів населення», «Про державну службу» підвищено пенсійний вік для виходу на пенсію за вислугу років, продовжено обмеження прав працюючих пенсіонерів, підвищено поріг індексації до 103%, зменшено коло осіб на отримання соціальної стипендії тощо.

Доручено Кабінету Міністрів України розробити проекти законів з метою реформування системи державного замовлення на підготовку фахівців, передбачити заходи для приведення показників державного замовлення у відповідність з потребами економіки, розширити перелік платних послуг, забезпечити перегляд типових штатів з метою скорочення керівного, адміністративного, господарсько-обслуговуючого персоналу не менше 10%.

Обласним, Київській міській державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування поставлено завдання забезпечити: скорочення працівників загальноосвітніх навчальних закладів (крім педагогічних) щонайменше на 10%; затвердження регіональних планів створення освітніх округів, об'єднання навчальних закладів, закладів культури, інших бюджетних установ; оптимізацію мережі загальноосвітніх навчальних закладів із скороченням їх кількості на 5%; підвищення наповнюваності класів, груп; реформування системи закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; перетворення існуючих шкіл-інтернатів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у дитячі будинки або у загальноосвітні навчальні заклади.

Передбачено припинення з 1 вересня 2016 року фінансування за рахунок освітньої субвенції загальноосвітніх навчальних закладів, крім закладів початкової школи, кількість учнів у яких складає менше 25 осіб.

Пленум застеріг, що утворення спроможних об'єднаних територіальних громад може спричинити зміну мережі навчальних закладів та установ освіти, створення нових органів управління освітою, методику формування яких затверджено постановою Уряду від 08.04.2015 № 214.

Відмічено, що позиція Міністерства освіти і науки України стосовно органів управління освітою при утворенні об’єднаних територіальних громад викладена у листі від 30.12.2015 № 1/9-633 і полягає у збереженні управлінської вертикалі у виконанні освітніх повноважень та завдань діючих та створюваних органів управління освітою та забезпечення діяльності методичної служби, що стане центром реформування освіти.

Пленум відзначив, що під час бюджетного процесу вдалося відстояти збереження фінансування вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації з Державного бюджету.

Учасники пленуму схвалили відповідну постанову, у якій накреслили основні завдання щодо подальших дій Профспілок з представництва та захисту трудових прав працівників навчальних закладів в умовах децентралізації повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Зокрема, вирішили звернутися до парламентський фракцій, блоків Верховної Ради України, позафракційних народних депутатів України, які не підтримували прийняття Законів України № 911 та № 928, з пропозиціями ініціювати подання до Конституційного Суду України про відповідність їх норм Конституції України.Визнали такими, що не можуть бути підтримані, норми законопроекту «Про освіту» (реєстр. № 3491) щодо обсягів фінансового забезпечення освітньої галузі, рівня оплати праці педагогічних, науково-педагогічних працівників та спеціалістів освіти, робочого часу педагогічних працівників та їх сертифікації, житлово-побутового забезпечення сільських педагогів тощо, як такі, що звужують права та гарантії працівників освіти та не враховують позицію понад 650 тисяч освітян, засвідчену особистими підписами.

Пленум зобов’язав виборні органи організаційних ланок Профспілки всіх рівнів посилити роботу з відстоювання трудових прав та соціально-економічних інтересів членів Профспілки в сучасних умовах, забезпечивши контроль за дотриманням норм законодавства щодо своєчасної і в повному обсязі виплати заробітної плати працівникам навчальних закладів та установ освіти, включаючи встановлення усіх передбачених надбавок, здійснення доплат за виконання всіх видів педагогічної роботи, за шкідливі умови праці, за наукові ступені, вчені звання, підвищення ставок заробітної плати, виплати винагороди за сумлінну працю тощо.

Акцентовано увагу на необхідності вжиття заходів щодо недопущення невиправданого закриття загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів та ліквідації методичних установ, звільнення педагогічних та інших працівників в умовах утворення об’єднаних територіальних громад; здійснення їх правового та соціально-економічного захисту; збереження організаційних ланок Профспілки при утворенні об’єднаних територіальних громад. Цьому сприятиме налагодження співпраці зі створеними органами управління освітою об’єднаних територіальних громад на принципах партнерства та соціального діалогу.

У обговоренні такого важливого питання взяли участь, окрім колег із Хмельницького, Львова, Івано-Франківська, Дніпропетровська, Черкас та Кіровограда, голова Кременецької районної організації Лілія Чечуріна та голова обласної організації Людмила Мокей, які зупинилися на питаннях, що хвилюють профспілковий актив як Кременецького району, так і Тернопільської області. Зокрема, проблемах врегулювання трудових відносин з працівниками навчальних закладів при утворенні об’єднаних територіальних громад, фінансування ПТНЗ області у 2016 році.

160018160019160020

 

 

УТВОРЕННЯ ОБ’ЄДНАНИХ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД І ВРЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН В УСТАНОВАХ ТА ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ

 

Утворення в області з 01.01.20163 року 26 об’єднаних територіальних громад і передання їм повноважень з управління закладами освіти на відповідних територіях спровокувало надходження численних запитів з місць щодо врегулювання трудових відносин з працівниками освіти у цих умовах.

За інформацією, наданою юридичним відділом ЦК Профспілки працівників освіти і науки України відносини, які виникають у процесі добровільного об'єднання територіальних громад сіл, селищ, міст регулюються Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» від 05.02.2015 № 157-VIII.

Законом визначено, що об’єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків територіальних громад, що об'єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об'єднаною територіальною громадою.

У разі об’єднання всіх територіальних громад одного району в одну об’єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об’єднаної територіальної громади, а пов’язані з таким майном права та обов’язки належать об’єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об’єднаною територіальною громадою.

Питання, які стосуються врегулювання трудових відносин з працівниками навчальних закладів при утворенні об’єднаних територіальних громад, вирішуються згідно з положеннями Кодексу законів про працю України (КЗпП).

Так, у випадку перейменування навчальних закладів об’єднаних територіальних громад та залишенням без змін їх штатних розписів, до графи 3 трудових книжок педагогічних працівників вноситься тільки запис про перейменування навчального закладу відповідно до п. 2.15 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58.

При скороченні чисельності або штату працівників, ліквідації, реорганізації закладів, установ освіти, врегулювання трудових відносин здійснюється згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП, з дотриманням встановлених законодавством гарантій та прав педагогічних працівників.

У випадку згоди окремих працівників на переведення до іншого навчального закладу врегулювання трудових відносин здійснюється згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП, який передбачає можливість припинення трудового договору в порядку переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу чи організацію.

Відповідно до ч. 3 ст. 36 КЗпП зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору.

У разі зміни власника підприємства, а також у випадку його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується (ч. 4 ст. 36 КЗпП).

Пунктом 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що у випадках зміни власника підприємства (установи, організації) чи його реорганізації (злиття з іншим підприємством, приєднання до іншого підприємства, поділу підприємства, виділення з нього одного або кількох нових підприємств, перетворення одного підприємства в інше) дія трудового договору працівника продовжується (ч. 3 ст. 36 КЗпП).

Отже, у випадку утворення органу управління освітою у складі ОТГ та передачі до сфери його управління навчальних закладів норма п. 5 ст. 36 КЗпП для врегулювання трудових відносин з працівниками цих навчальних закладів не застосовується.

Підставою для припинення трудового договору може бути також відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці (пункт 6 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України).

Згідно зі статтею 43 КЗпП розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 ст. 40 КЗпП (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

 

 


Голова Комітету ВР з питань науки і освіти розповіла про те, як змінюватиметься навчання в школі

Стратегічний напрямок реформи зрозумілий, - Гриневич

Нинішній рік має стати роком реформ в освіті і медицині. Саме на цьому неодноразово наголошували вищі посадови особи держави. Проте законодавча база для запуску відповідних процесів досі відсутня. І якщо із реформуванням системи охорони здоров'я наразі зрозуміло мало що, то рамковий законопроект "Про освіту" таки надійшов до парламенту напередодні Нового року.

Серед нововведень, запропонованих Урядом, - запровадження 12-річної системи середньої освіти, професіоналізація старшої школи, надання більшої автономії навчальним закладам тощо. Коли ж розпочнеться реформування освітньої галузі, як змінюватиметься навчання в середній школі, чого чекати учням у селах - про це та інше Укрінформу розповіла голова Комітету Верховної Ради з питань науки і освіти Лілія Гриневич.

Ліліє Михайлівно, 19 листопада Уряд вніс до парламенту новий законопроект "Про освіту", але майже одразу документ було відправлено на доопрацювання. І ось 28 грудня цей законопроект знову подано до Ради. Які його положення стали найбільш спірними й спричинили повернення на доопрацювання?

Ми розуміємо велику відповідальність при прийнятті такого галузевого закону. Закон "Про освіту" має описувати реформу, принаймні, головні основи освітньої реформи від дошкільної освіти до освіти дорослих. На основі написаного в галузевому законі далі розроблятимуться спеціальні закони - "Про дошкільну освіту", "Про загальну середню освіту", "Про професійну освіту", "Про освіту дорослих", маємо вже закон "Про вищу освіту".

Тож, коли приймається такий нормативно-правовий акт, він не повинен містити прогалин. Законопроект, унесений Кабінетом Міністрів 19 листопада, на нашу думку, містив багато прогалин, тому ми його повернули на доопрацювання.

Нинішній проект закону, дійсно є значно кращим, доопрацьований, наприклад, з точки зору інклюзивної освіти, також включив деякі речі, пов'язані з Національною рамкою кваліфікацій, з механізмами залучення до навчального процесу батьків тощо. Цей законопроект зараз має кращу якість, але робота над ним продовжиться, тепер уже в парламенті.

Зокрема, у законопроекті запропонована модель 12-річної школи, але маємо врахувати всі нюанси, пов'язані з цим процесом, аби не повторити минулих помилок. Ми повинні виписати не тільки 12-річний термін навчання, а й головні зміни - у змісті освіти, підготовці вчителів тощо.

Крім того, все ще залишилися певні прогалини у законопроекті, зокрема, щодо питання пов'язання системи освіти з ринком праці.

Як відбуватиметься процес переходу до пропонованої 12-річної системи навчання?

Перш за все, 12-річка змушує передбачити, як буде організована мережа навчальних закладів. МОН пропонує зберегти чотирирічну початкову школу. Але ж всі добре знають про проблему дітей 5-6 класів, коли дитина після початкової школи від одного вчителя приходить на багато предметів і багато вчителів, - це завжди є серйозним стресом.

У багатьох країнах з успішною системою освіти, наприклад, Фінляндії, дітей упродовж 7 років навчають одні й ті ж учителі. Для нас важливо зрозуміти, яким чином ми організуємо навчання дітей 5-6 класів. Це ще маленькі діти, дуже часто в умовах сільських територій їх також не бажано довозити далеко до школи, тому що їм треба відповідно раніше вставати, вони пізніше приїжджають після школи додому. Наша позиція така: діти початкової школи повинні навчатися якнайближче до дому.

Це означає, що початкові класи залишаться, навіть якщо закриватиметься малокомплектна школа?

Незважаючи на будь-які труднощі, нам треба зберігати початкові школи навіть у тих маленьких населених пунктах, де є такі діти дошкільного віку і віку початкової школи. Ми заклали принцип, що початкові школи не можна закривати. Якщо є діти початкової школи, діти, яким по 6-9 років, їх не можна возити кудись далеко.

При цьому хочу наголосити, що діти 5-6 класів також потребують інших підходів. І ця проблема жодним чином в законопроекті поки не розв'язана. Нашою ж робочою групою прийнято рішення не долучати їх повністю до початкової школи, але в межах основної школи виділити ці класи як окремий цикл, який матиме свою специфіку викладання, змісту освіти та навчальної програми. Потрібно, аби у таких дітей не було великої кількості предметів.

Далі на сільській території старші діти мають навчатися в опорній школі, яка здатна забезпечити їм кращу якість навчання, аніж в малокомплектній школі, де один учитель викладає англійську мову, фізику і фізкультуру. Уже на цей рік заплановано програму грантів для таких опорних шкіл, які будуть визначатися громадянами при упорядкуванні мережі навчальних закладів. Гранти передбачають забезпечення шкільними автобусами і сучасним обладнанням.

Чи змінюватиметься система викладання у 1-4 класах?

Сьогодні програма початкової школи неймовірно перевантажена фактологічною інформацією. Для віку 6-7 років важливо розвивати не аналітичні вміння дитини, а її емоційний інтелект - навчити виражати свої почуття, розвивати свої здібності. І тут важливіше дати дитині можливості виражати себе через мистецтво, танці, спів, через можливості творчого вирішення різних завдань.

Важливо, щоб у початковій школі ми змінили зміст освіти і методики викладання, які стимулюватимуть дитину думати, а не тільки запам'ятовувати. Не може бути такої ситуації, що дитина прийшла додому і не здатна без батьків виконати домашнє завдання. А сьогодні батьки дітей у початковій школі добре знають, скільки їм доводиться працювати зі своїми дітьми після школи. Це свідчить про неправильну організацію навчального процесу і про необґрунтовано перевантажений зміст освіти в початковій школі.

Із якого року планується перехід до 12-річної системи навчання в школах?

Вважаю, що 12-річку можна запускати не тоді, коли прийнято закон, а, у першу чергу, тоді, коли готовий буде новий зміст освіти, готові до нього вчителі, готові до нього підручники.

Якщо вже зараз Національна академія педагогічних наук, МОН, освітянська спільнота організують процес вироблення такого нового змісту, підвищення кваліфікації вчителів початкової школи, і це все буде готове для запуску, тоді ми можемо запускати 12-річку з 1-го класу наступного навчального року, тобто у вересні 2016 року. Якщо з'ясуємо, що усе це не підготовлено, тоді не маємо права на запровадження 12-річної школи.

Але 12-річку можна запускати не тільки з 1-го класу, а й одночасно з наступного рівня - 5 класу.

На вашу думку, реально цей процес реалізувати до 1 вересня 2016 року, адже залишилося півроку, а закон не прийнятий, учителі не навчені, навчальна база не підготовлена?

Усе залежить від того, як діятимуть наші можновладці. Можна сісти, скласти руки і чекати на прийняття закону. А можна вже сьогодні розробляти новий зміст освіти, здійснювати і планувати підвищення кваліфікації вчителів. Готуватися.

Політична воля прийняти 12-річку є. Так, мусить тривати рутинна робота над законом, ми мусимо його доопрацювати, але так чи інакше він буде прийнятий, хай до кінця травня максимум, у другому читанні, я маю на увазі. Проте стратегічний напрямок реформи зрозумілий.

Урядовий законопроект передбачає поділ освіти на початкову, базову та профільну. Якраз в останній і з'являється ще один додатковий рік, не властивий сучасній школі. У чому особливість такої трирічки?

Ідея профільної школи - задовольняти профільність вибору випускників. Вона матиме 2 напрямки - це будуть школи академічного спрямування, які фактично готуватимуть дітей до вступу у вищі навчальні заклади, і школи професійного спрямування, так звані професійні ліцеї, професійно-технічні навчальні заклади, у яких діти отримуватимуть загальну середню освіту й одночасно здобуватимуть кваліфікацію робітника, першу професію.

Професійні ліцеї - це щось на кшталт сучасних ПТУ?

Саме так!

Також існуватимуть коледжі - те, що завжди називали технікумами, у яких діти, крім загальної середньої освіти, отримуватимуть ще молодшого спеціаліста.

Сутність змін полягає ще в тому, що до цього має також дозріти суспільство. Розумієте, принцип 11-річної повної загальної середньої освіти і вступ до університетів у 17 років зберігся на території Європи тільки в Росії, Україні та Білорусії. Це нас замикає у такий простір, коли ми не можемо дати нашим дітям більше, ніж потрібно. Україна обрала євроінтеграційний вектор, тож варто задуматися над конкурентоспроможністю наших дітей на європейському ринку праці.

У чому полягатиме суть навчання в академічній старшій школі?

Вона буде профілюватися. І тут є величезний виклик для нас. У межах великого міста проблем немає, тому що можна зробити кілька профільних ліцеїв цієї трирічної старшої школи академічного спрямування, які матимуть конкретний профіль, припустимо, природничо-математичний чи гуманітарно-правовий.

Але уявіть сільські школи! Для їхнього навчання доведеться створювати багатопрофільні ліцеї. Тобто потрібно у мережі освітніх закладів виділити базові школи, які стануть такими багатопрофільними ліцеями, де один клас може бути одного профілю, інший клас - іншого. Туди довозитимуться діти з різних населених пунктах. Можливо, при цих ліцеях доведеться також відкривати й гуртожитки, щоб діти могли їхати додому тільки на вихідні.

Ви зазначали, що нинішні ПТУ можуть стати базою для трирічної професійної школи. Сьогодні їх утримання передано на місцеві бюджети. Чи не вбачаєте ви загрозу в тому, що до моменту реформування цих закладів їх може вже просто не існувати?

Насправді, мене дуже турбує ситуація з професійно-технічними навчальними закладами. Зараз, коли їх передано на місцевий рівень для фінансування, мусимо дуже глибоко вивчити ситуацію, чи на місцевому рівні є достатня кількість податків і надходжень для утримання цієї мережі!

Нещодавно мер одного з українських міст заявив, що в нього у професійно-технічних закладах навчається тільки 20 % громадян його міста, а решта - це діти з області, тому він не збирається їх фінансувати. Це - неприпустима ситуація. Або ми забираємо з місцевого рівня професійно-технічну освіту, тому що вона нам


Copyright MyCorp © 2018